Які харчі корисно їсти і як правильно обирати якісні продукти в магазинах?

Професор Любомир Хомічак, заступником директора з наукової роботи Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України: таких продуктів, які ми їли ще років двадцять тому у магазинах практично не залишилося. Смак нашого дитинства сьогодні суттєво здобрений замінниками, консервантами, барвниками, пальмовою олією і ще бозна–чим. А натуральні органічні продукти на полицях магазинів сьогодні стали якоюсь екзотикою.

Якось у Польщі спостерігав таку картину. На вокзалі в Любліні торгують наші жіночки з Західної України. Одна іншій каже: «Я так гарно спродалася, все, що з дому привезла — кури, яйця, масло, огірки — начисто продала. Піду в супермаркет, накуплю харчів, буде дітям що їсти на цілий тиждень». Тобто те, що жінка виробила сама, вона продала полякам, а сама накупила дешевої напівсинтетичної їжі й годуватиме нею своїх дітей! Ось така в нас викривлена система понять про харчування.

Візьмемо, наприклад, цукор. Він є білий і коричневий. Коричневий коштує разів у чотири дорожче, і нас намагаються переконати, що він значно корисніший. Але це не так. Я пам’ятаю часи, коли цей тростинний цукор привозили з Куби, вивантажували його в такі великі чани, а потім довкола валялися тисячі дохлих ос. Якщо він такий корисний, то чому оси від нього дохли? На жаль, високий вміст азотистих сполук у ньому не говорить про те, що цей цукор набагато корисніший для нас, ніж звичний білий. Це хід маркетологів, який не завжди відповідає дійсності. Зовсім інша справа — коричневий цукор як напівпродукт цукробурякового виробництва, споживання котрого не викликає карієсу та містить широкий спектр мікроелементів. Його ціна також вища, оскільки широкомасштабного виробництва в Україні ще, на жаль, не налагоджено.

Проте не все так трагічно, заспокоює пан Любомир. Адже не тільки ми нині в такій ситуації — напівсинтетичну їжу їсть практично весь світ. При цьому в цивілізованих країнах тривалість життя навіть зростає. Головне — створити чіткі правила гри для виробників харчів, а споживачеві — дати вибір.

Навчитися убезпечувати себе від шкідливого впливу можна. Якщо купуєте фрукти, а їх, як відомо, обробляють для кращого зберігання, то помийте гарно те ж яблуко гарячою водою. Купуєте курку, знешкодьте бодай ті стероїди, завдяки яким вона виросла за 45 днів з курчати (цим грішать практично всі виробники). Для цього проваріть її перед приготуванням хвилин п’ять і злийте воду, так позбудетесь стероїдів відсотків на 70. Хочете з’їсти ранніх овочів — на здоров’я, але ту ж редиску потримайте півгодини у воді, в тепличного огірка обріжте прикореневу частину, а в зелені видаліть стебла.

Узагалі не раджу купувати, наприклад, солодкі шипучі напої. Уявіть, в одному півлітрі кока–коли міститься 14 кубиків цукру. Ви з’їсте за раз стільки цукру? Ні! А пляшку коли вип’єте? Запросто! До того ж ці напої роблять на штучній сировині, нічого натурального там немає. Навіть якщо пишуть «Із вмістом соку». Бо в тому ж яблучному сокові є пектин, який, поєднуючись з цукром, додає каламутності напою. Чому ж ці «шипучки» прозорі? А тому, що той сік так оброблений, що від нього залишилися тільки кислота, вуглеводи і запах. Але це вже не сік, а екстракт яблучного соку! Звертали увагу, як виробник хитро пише на упаковці? «Сто відсотків смаку»! Бо від соку там справді тільки смак і лишився.

Шипучі напої не корисні ще й тому, що місять вуглекислий газ, який негативно діє на шлунково–кишковий тракт та зуби. А для дітей такі напої особливо небезпечні — вони спричиняють звикання, це як наркотик — випив склянку напою і ще хочеться. А якщо у такому напої замість цукру підсолоджувач, то взагалі проходьте повз. Бо більшість цукрозамінників, зокрема аспартам, є або алергенами для організму, або можуть викликати проблеми з шлунково–кишковим трактом, серцево–судинною системою тощо. Цукор, який називають «білою смертю», просто відпочиває за шкідливістю поряд із замінниками. Через це не раджу купувати й жувальні гумки та цукерки, виготовлені на підсолоджувачах.

Також велика проблема в нас зі згущеним молоком, у більшості випадків у такій продукції взагалі молока немає, тож уважно дивіться маркування. Навіть те, що вироблене в Білорусі, не на сто відсотків з молока. 

Повністю стаття в "УМ".